macOS

Використовує той самий механізм SSH, облікові дані та перевірку ключа хоста, що й сімейство ідентифікації ОС через SSH, але запускає sw_vers — стандартний задокументований спосіб прочитати ідентичність ОС на Mac — замість читання файлу.

targets:
  - id: mac-host
    product: macos
    address: host.example.com
    credentials: linux-host-ssh

Чому sw_vers, а не uname -a

uname -a у Darwin виводить власне імʼя хоста машини як частину свого результату — те, що цій пробі немає жодної причини бачити чи зберігати. Трирядковий вивід sw_vers із ProductName/ProductVersion/BuildVersion нічого такого не містить. Перевірено наживо на справжньому Mac (macOS 15.4, BuildVersion 24E248, через SSH) — ліцензійна угода Apple обмежує віртуалізацію macOS справжнім обладнанням Apple, тож це єдиний продукт у всьому SSH-сімействі, для якого знадобився реальний фізичний Mac, а не контейнер чи завантажуваний образ віртуальної машини.

Розпізнається лише ProductName: macOS (починаючи з 10.12 Sierra) — старіші релізи натомість повідомляли "Mac OS X", і цей формат ніколи не було підтверджено наживо на реальній системі, тож він вважається непідтримуваним, а не вгадується.

Записувані поля

• version — з ProductVersion
• extra.buildVersion — з BuildVersion, якщо є
• extra.hostKeyVerified

Зіставлення з CVE

Зіставляється з NVD і БДУ ФСТЕК, якщо налаштовано блок cve:.

Резолвер життєвого циклу

endoflife:macos.